Водний конфлікт

Аналізуючи останні інтерв’ю директора КП «Водоканал міста Ужгорода» пана Карташова С., в яких він звинувачує мене — Коритнянського сільського голову у розміщенні в місцевих ЗМІ замовних статей провокативного характеру, в яких міститься неправдива інформація та однобока оцінка подій стосовно вирішення багаторічної проблеми погашення заборгованості нашої сільської ради перед КП «Водоканал міста Ужгорода» за надане водопостачання хочу повідомити, що я не маю жодного відношення до таких публікацій та позбавлений будь-якого впливу на місцеві ЗМІ, які у нашій державі є незалежними та незаангажованими, так що такі твердження є голослівним та є спробую перевести проблему на обговорення особистостей, що є неприпустимим та небезпечним.
Разом з тим, мушу визнати, що така проблема є актуальною, та в останній час, є предметом активних перемовин між керівництвом нашої сільської ради, керівництвом міста Ужгорода, КП «Водоканал міста Ужгорода», представниками обласної та районної державної адміністрації. Останнім часом до цього процесу також залучаються і окремі народні депутати України, яким дійсно не байдужа доля наших громадян, які проживають в селах Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району.
Хочу повідомити, що нам необхідно досягнути домовленості стосовно розробки та запуску механізмів компенсації відповідних втрат, які несе громада внаслідок не тільки видобутку водних ресурсів, але й не можливості повноцінного використання територіальною громадою значної площі землі, яка перебуває у першому та другому поясі санітарної охоронної зони Минайського водозабору, а також списання існуючого багатомільйонного боргу Коритнянської сільської ради перед КП «Водоканал міста Ужгорода».
Зокрема, під час не давнього затвердження Коритнянською сільською радою містобудівної документації – генерального плану села Коритняни, представниками КП «Водоканал міста Ужгорода» було вжито всіх заходів, щодо унеможливлення використання територіальною громадою значних площ земельних ділянок в межах села Коритняни, які знаходяться у другому поясні санітарної охоронної зони Минайського водозабору саме з підстав використання цієї території КП «Водоканал міста Ужгорода» для своїх господарських потреб, а саме видобутку питної води та її постачання місту Ужгороду.
У такому випадку наша територіальна громада зазнає значних збитків, які полягають не тільки у відсутності у жителів наших сіл питної води у колодязях та свердловинах, але й у неможливості раціонального використання головного ресурсу сільської місцевості, а саме значних площ землі, за рахунок яких сільська рада мала намір розвинути інфраструктуру населеного пункту.
Звинувачення у наш бік з приводу грубого порушення вимог законодавства при затвердженні генеральних планів сіл Кінчеш та Коритняни вважаємо безпідставними, тому що містобудівна документація села Кінчеш, передбачає, що земельні ділянки, які знаходяться у ІІ поясі ЗСО водозабору Минай знаходяться у приватній власності громадян із цільовим призначенням ОСГ та фермерського господарства.
Щодо земельних наділів на території санітарної зони в селі Коритняни, то слід зазначити, що вони використовувалися з порушенням діючого режиму ІІ поясу – міжсезонний період випасалася худоба. А на даний час земельні ділянки громадянам під індивідуальне житлове будівництво не виділялися, а передбачені генеральним планом лише на перспективу після геологічного вивчення.
Під час розробки нової містобудівної документації Коритнянська сільська рада неодноразово зверталася до КП «Водоканал міста Ужгорода» із запитами про отримання інформації щодо розташування водопровідних мереж у мікрорайоні «Радіоцентр», але у відповідь на ці звернення комунальне підприємство інформацію не надає посилаючись на її секретність.
Звертаю увагу, що за останній рік було проаналізовано значний об’єм інформації та вивчено досвід інших населених пунктів, які знаходяться в зонах так званих депресивних лійок, особливу подяку у зв’язку з цим хочу висловити нашому юристу Михалків Б.С.
Звертаю увагу, що найбільш прийнятним для нас є досвід сусіднього Львова, а також суміжних районних центрів Львівської області, де в зоні депресивної лійки знаходяться близько сорока сіл Львівської області, яким за рахунок міського бюджету міста Львова та бюджетів інших міст, надаються відповідні компенсації, зокрема повне звільнення від оплати за отримане водопостачання для сільського населення.
Так, заслуговують на увагу рішення Львівської міської ради № 157 від 16.02.2018 року «Про компенсацію вартості за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає у зоні депресійної лійки» відповідно до п. 4.1. якого відшкодування Львівському міському комунальному підприємству “Львівводоканал“ вартості за надані послуги населенню, яке проживає у зоні депресійної лійки, здійснюється за кошти міського бюджету м. Львова згідно з наданим Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал“ розрахунком на основі фактичної реалізації води за звітний період у натуральних показниках і за встановленим тарифом у межах суми, передбаченої у видатках міського бюджету м. Львова.
Аналогічні рішення прийняті і в інших районних центрах Львівської області, які отримують питну воду в населених пунктах, що віднесені до зони так званої депресійної лійки.
Тобто, в Україні розроблені та діють так звані компенсаторні механізми відшкодування втрат територіальним громадам, які знаходяться в зоні депресійної лійки містами, які видобуваються воду у таких населених пунктах для своїх особистих потреб. Такий принцип є справедливим і з врахуванням такого, що на території міста Ужгорода є розвідані запаси питної води, які міська рада може розпочати видобувати, зменшивши тим самим навантаження на водні ресурси Минайського водозабору.
Твердження пана Карташова С. про те, що у КП «Водоканал міста Ужгорода» відсутні кошти на покриття витрат з водопостачання не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідні кошти компенсуються за рахунок міського бюджету, який має наявний достатній фінансовий ресурс, завдання комунального підприємства розробити порядок такої компенсації, або сприяти його розробці відповідними відділами та управліннями міської ради. Тим більше, що наша сільська рада надала всі відповідні напрацювання, які потрібно просто правильно перенести на ситуацію, яка склалася в селі Коритняни, або розробити нову формулу, яка буде влаштовувати обидві сторони, у зв’язку з чим наша сільська рада запропонувала сплатити значну частину коштів боргу за рахунок коштів сільського бюджету, але надати їй розстрочення такого платежу на декілька років, в іншому випадку у сільському бюджеті не достатньо відповідних ресурсів.
У завершення для розуміння того, в якому стані перебуває так звана санітарна охоронна зона та свердловини, за допомогою яких добувають з під землі питну воду ілюструю світлини об’єктів, що розміщенні в І-ій санітарній охоронній зоні на території села Коритняни.

IMG-34209b65d8c05cb7433dccafa899228d-V

IMG-86009bf3caa4255ee85ad0b8ad5f82be-V

IMG-e713b32e715bcd5e1cf3650cff717aaa-V

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *